ББК 84.7КОЛ @-21Роман «Сто рокв самотност», повст «Полковников нхто не пише», «Хронка вбивства, про яке вс знали заздалегдь» центральн твори славетного колумбйського письменника, лауреата Нобелвсько прем @абреля @арс Маркеса. В його творах дивовижно переплтаються людськ дол й суспльн проблеми, розгортаться широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соцальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революцями.« Б б л отека свтово лтератури»Редколегя сер: ¶ван Дзюба, Микола Жулинський, Дмитро Затонський, Дмитро Наливайко (голова), Галина СиваченкоПереклали з спансько: Галина Внграновська, Маргарита Жердинвська, Женев'ва Конва, Лев Олевський, Петро Соколовський, Дмитро Стельмах, Вктор ШовкунПередмова академка НАН Украни Дмитра ЗАТОНСЬКОГОВипущено на замовлення Державного комтету телебачення й радомовлення Украни за Нацональною програмою випуску соцально значущих видань.Роман «Сто рокв самотност» перекладено за виданням: Gabriel Garcќa M'rquez. Cien aЎos de soledad. M.: Ed. Progreso, 1980.Y Gabriel Garcќa M'rquez. Включен до видання твори. Y Петро Соколовський, переклад, 2001. Y Лев Олевський, переклад, 1972,1988. Y Маргарита Жердинвська, переклад, 1976, 2002. Y Анатоль Перепадя, переклад, 2004. Y Вктор Шовкун, переклад, 1981. Y Дмитро Затонський, передмова, 2004.Y Видавничий дм «Всесвт», упорядкування, пдготовка текств, художн оформлення, 2004.¶8ВК 966-95968-8-2 @АБР¶ЕЛЬ @АРС¶А МАРКЕС ТА ЙОГО «СТО РОК¶В САМОТНОСТ¶»Ми, здаться, звикли до того, що мистецтво лтература багатш, глибш, складнш у суспльствах, як-то кажуть, «розвинених». Певним з цього правила винятком була у XIX сторчч хба що словеснсть росйська: за рвнем безумовно першорядна, а от виникла вона в кран на той час досить-таки вдсталй.Але цей «розрив» не йде н в яке порвняння з дивною, на перший погляд, мало не «загадковою» ситуацю, що склалася десь у середин тльки-но минулого XX сторччя на терен Латинсько Америки. Адже у тамтешнх безнадйно вдсталих, у бльшост свой чи не напвколональних (навть, з певно точки зору, «варварських»!) кранах почали раз у раз з'являтися романи найвищого Aатунку до того ж ще й позначен якоюсь неповторною сворднстю...Навть з вдстан клькох десятирч, що вдтод минули, я не в сил цей феномен бльш-менш логчно пояснити, а тому ладен припустити, що наш уявлення про природу мистецтв (а, отже, й про шляхи, як вони обирають) часто-густо виявляються непередбачуваними, а тому й значно складншими (я б навть сказав: «плутаншими»), нж ми здатн соб уявити. Отже, щось тут по-справжньому передбачити нам, здаться, не дано. Лишаться брати до вдома те, що вже вдбулося...XIX сторччя, та й перша половина XX, як правило, нби робили ставку на цивлзацю, рацоналзм, нестримний науковий поступ. Але врешт-решт, усупереч всм сподванням, впритул пдйшли до загрози суцльного самознищення. Можливо, саме цей трагчний досвд й спонукав людство в якйсь мр повернути соб царину мфу. Однак, мабуть, не заради того, щоб там сховатись, а щоб краще самих себе зрозумти.Що ж до Латинсько Америки то вона, на вдмну вд ґвропи чи навть Америки Пвнчно якраз явила нам себе, так би мовити, суверенним доменом мфчного. Бо те, що в ґвроп чи навть в Америц Пвнчнй ще ледь жевр як згадка про навне дитинство людства, тут волод душею кожного ндивда й тому творить те, що охоче прозивають «колективною свдомстю».Оте мфотворче свтобачення народв Латинсько Америки (причому аж няк не лише нданських аборигенв, а й майже в рвнй мр всх пзнших прибульцв) живиться строкатою мшаниною стародавнх нкських чи ацтекських ритуалв, уламками призабутих або навть й зовсм чужих тотемчних релгй, занесених сюди чи не з далеких берегв Чорно Африки, до невпзнання спотворених християнських врувань. Це свтобачення надихаться грзною величчю Анд, титанчною могутнстю рчок, непрохднстю неосяжно сельви. Воно це, може, с найприкметншим, живиться грандознстю ацтекських прамд та гдних подиву храмв майя.Людина дос сну у Латинськй Америц не лише поруч з «уособленими» мфами, а й у нерозривнй з ними дност. Мфи владно визначають ставлення до навколишнього буття, регламентують норми поведнки.Однак у тих мфв ще й нший бк. Адже Латинська Америка це й традицйний континент путчв, заколотв, державних переворотв, поживне середовище для узурпаторв, тиранв, диктаторв, яким шлях до влади прокладають багнети. ¶, за т багнети ховаючись, стаючи хнми бранцями, тирани звично множать беззаконня, злочини, кров та страх, хня неперевершена жорстоксть, хня абсолютна байдужсть до дол пдлеглих виглядають в очах стороннх спостергачв якимось нби вже й кричуще анахрончним варварством, притаманним ще як жерцям доколумбових часв, так спанським конкстадорам, кривавим завойовникам цих благода
@АБР¶ЕЛЬ @АРС¶А МАРКЕС СТО РОК¶В САМОТНОСТ¶ Роман Повст ОповданняПереклад з спансько
ВИДАВНИЧИЙ Д¶М «ВСЕСВ¶Т» КИ·В-2004Б¶БЛ¶ОТЕКА СВ¶ТОВО· Л¶ТЕРАТУРИ
¶нститут лтератури м.Т.Г. Шевченка Нацонально Академ Наук Украни
book_name: Сто рокв самотност
book_author: Маркес Габриэль
title: Купить книгу "Сто рокв самотност":
Книга: Сто рокв самотност
Комментариев нет:
Отправить комментарий